- зубець
- —————————————————————————————зубе́цьіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зубець — бця/, ч. 1) спец. Гострий виступ на чому небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). 2) перев. мн. зубці/, ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики на рівній… … Український тлумачний словник
Зубец, Михаил Васильевич — Зубец Михаил Васильевич укр. Зубець Михайло Васильович Дата рождения: 7 апреля 1938(1938 04 07) (74 года) … Википедия
зазубень — бня, ч. 1) Те саме, що зазублина. 2) Частина чого небудь, що видається наперед відносно вертикальної поверхні. 3) Зубець (у контурах, обрисах). 4) діал. Тупик … Український тлумачний словник
зуб — а, ч. 1) мн. зуби, ів. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також для захисту. •• Зу/би му/дрості останні в зубному ряді великі корінні зуби, які прорізуються в людини… … Український тлумачний словник
зубок — бка/, ч. 1) мн. зу/бки, бків. Зменш. пестл. до зуб 1). 2) мн. зубки/, і/в, спец. Те саме, що зуб 2); зубець. || Різець врубової машини. 3) мн. зубки/, і/в. Окремі часточки головки часнику … Український тлумачний словник
зубцевий — а, е. Прикм. до зубець 1) … Український тлумачний словник
зубцьований — а, е. Прикрашений зубцями (див. зубець 2)) … Український тлумачний словник
зубчастий — а, е. Який має зубці, із зубцями (див. зубець). || Який здійснюється за допомогою коліс, що мають зубці. Зубчасте зчеплення … Український тлумачний словник
зубчик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до зубець. 2) у знач. присл. зу/бчиками. Нерівно, гострими виступами … Український тлумачний словник
шпиль — я/, ч. 1) Вершина гори, горба і т. ін. || Конусоподібне підвищення; пік. || Горб, невисока кругла гора. 2) Загострена жердина, стержень на будівлі і т. ін. 3) Вузька висока надбудова пірамідальної або конічної форми, що завершує будівлю. 4)… … Український тлумачний словник